-
1 пролізти
см. пролізати -
2 пролізти
-
3 пролізати
= пролі́зти; прям., перен.пролеза́ть, проле́зть; прополза́ть, проползти́; (перен.: пробираться куда не полагается) затёсываться, затеса́ться -
4 пролазити
= пролізати, пролізти -
5 пролезать
пролезть (сквозь что, во что) пролазити, пролізти (крізь що, куди), (о мн.) попролазити. [Не можна в двері, - я в кватирку, або пролізу в иншу дірку (Гліб.)]; (сквозь толпу, густую траву и т. п.) просуватися, просунутися, шитися, прошитися. [Помалу просувався поміж юрбою. Такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Бачу, аж він швиденько шиється-шиється поміж людьми. Гадюка шиється поміж травою]. -ть в средину чего - улазити, улізти.* * *несов.; сов. - прол`езтьпрола́зити и проліза́ти, пролі́зти и попрола́зити и попроліза́ти -
6 проползать
проползти проповзати, проповзти, про лізитипро лізти. [Вгущавині такій, що тільки вуж пролізе, ми кошем оташувались (Тобіл.)].* * *I несов.; сов. - проползт`ипроповза́ти, проповзти́; несов. проплазува́ти; (проникать куда-л. ползком) прола́зити и проліза́ти, пролі́зти и попрола́зити и попроліза́тиIIпо́взати [ці́лу годи́ну], пропо́взати -
7 втираться
втереться1) втиратися, утертися. [Жовтки вже втерлися];2) куда, к кому - силуватися влізти куди или до кого, (потроху) влазити, влізти, пролазити, пролізти, тиснутися, втиснутися, втулятися, втулитися [Таки втуливсь до панського товариства], всіватися, всіятися [Звичайно, що й вона туди всіялась!], прослизати, прослизнути, (очень льстиво) влизуватися, влизатися [Хто-хто, а він усюди влижеться], (втесаться) увіткнутися [Ще не було такого весілля, щоб він туди не ввіткнувсь], промикатися, промкнутися; (в доверие) залазити (залізти) в душу кому, закрадатися до чиєїсь душі (довіри), силуватися, придбати, віру до себе. Втирающийся, втёршийся - влазливий, влазень (р. -зня), (ж. р.) влазюля (р. -лі). [У! панська влазюля!].* * *несов.; сов. - втеретьсяутира́тися, уте́ртися\втираться в доверие — утира́тися, уте́ртися, уліза́ти, улі́зти в дові́ру (в дові́р'я)
-
8 cat-hole
n1) лаз для кота (в дверях)2) перен. невеликий отвір (в який лише кіт може пролізти)* * *n1) лаз для кішки ( у дверях); невеликий отвір ( в який лише кішка може пролізти)2) мop. кормовий клюз -
9 окно
и Окошко ум. окошечко1) вікно, ум. віконце, віконечко. Смотреть в -но - дивитися у вікно. Увидеть из -на - побачити у вікно. Из наших окон видно было… - з наших вікон (у наші вікна) видно було… Стоять у -на - стояти коло (біля) вікна, (для смотрящего со двора) стояти у вікні. Вылезть в -но, проникнуть через -но - вилізти вікном, пролізти вікном. Под -ном, под -шком - під вікном, під віконцем. Под -нами - попідвіконню. Грызть -на (просить милостыню) - ходити попідвіконню. Красное, переднее -но - чолове вікно. Судное -но - передпічне вікно. -но в боковой стене - причільне, причілкове вікно. -но в задней стене - напільне, полове вікно, (выходящее на печь) напічне, пічне вікно. -шко в тюремной двери (волчок) - прозурка, прозір (-зору), очко, вічко. -но из цельного стеклянного листа - аркуше[о]ве вікно. С большими -нами - вікнастий. Ни окошек, ни дверей, полна горница людей (огурец) - без вікон, без дверець, повна хатка овець (огірок);2) (водея в болоте) вікно, вікнина, вікновина.* * *вікно́\окно в боло́те — вікно́ (вікни́на) на боло́ті
-
10 przeleźć
перелізти; пролізти -
11 затёсываться
затесаться1) затісуватися, затесатися, позатісуватися, бути затесаним, позатісуваними;2) (забраться) устряти, втиритися, впертися, втиснутися, втулитися, увіткнутися, утересуватися в що, до чого. [А чи давно ти встряв до астрономського цеху? (Куліш)].* * *несов.; сов. - затес`аться1) (проникать куда-л.) заті́суватися, -суюся, -суєшся, затеса́тися, -тешу́ся, -те́шешся; прола́зити, -ла́жу, -ла́зиш и проліза́ти, пролі́зти2) страд. (несов.) затісуватися -
12 проходить
пройти1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.* * *I несов.; сов. - пройт`и1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гтиII см. прохаживать II -
13 leg
1. n1) нога (від стегна до ступні)3) гомілка4) задня голінка (частина туші)5) ножний протез6) ніжка, підпірка; підставка; стійка7) колоша, халява8) етап, частина шляху9) спорт. етап у естафеті10) мор. галс11) спорт. тур; коло13) лінійка (рейсшини)14) тех. косяк; коліно; косинець15) мат. сторона (трикутника); катет16) відрізок кривої17) ел. фаза18) жарт. розшаркування19) спорт. вигране очкоleg show — а) спорт. підніжка; б) показ жіночих ніжок (у вар'єте)
leg work — військ., розм. марш
all legs — високий і худий, довготелесий
to get a leg in — а) пролізти (кудись); б) утертися в довір'я
to give smb. a leg up — а) підсадити когось; б) допомогти комусь подолати труднощі
to have by the leg — амер. поставити у скрутне становище
to have not a leg to stand on — не мати виправдання; бути безпідставним
to have the legs of smb. — випередити когось, бігти швидше за когось
to keep one's legs — міцно триматися на ногах; вистояти
to shake a leg — а) танцювати; б) розм., амер. квапитися
to stretch one's legs — розім'яти ноги, пройтися
to take to one's legs — утекти, ушитися
2. v1) штовхати (проштовхувати) ногою2) ударити по нозі3) захопити ногою (м'яч)to leg it — а) ходити, крокувати; б) утекти
* * *I n1) нога ( від стегна до ступні); нога, лапа ( тварини); лапка ( комахи); ножний протез2) гомілка3) нога, задня голяшка ( частина туші)4) ніжка, підпірка, підставка; стояк5) штанина, колоша; халява6) етап, частина шляху; cпopт. етап в естафеті; мop. галс; кocм. ділянка траєкторії; ділянка дороги безпосередньо біля перехрестя або примикання7) "нога бетсмена" (частина поля; крикет)8) cпopт. тур, коло; круг ( біг)9) cкop. від blackleg111) мaт. сторона ( трикутника); катет; відрізок ламаної лінії; довга сторона паралелепіпеда12) eл. фаза, плече ( трифазної системи)13) icт. розшаркування14) плече, гілка (приладу, електричного кола)II v1) (звич. to leg it) ходити, крокувати; швидко пересуватися тікати, втекти2) штовхати, проштовхувати ногою ( leg through)3) cпopт. захопити ногою ( м'яч) -
14 snob
1. n1) сноб2) вискочка; парвеню; людина, що прагне пролізти у вищий світ3) простолюдин; міщанин; обиватель4) штрейкбрехер5) розм. шевчук, підмайстер2. v розм.неохайно виконувати роботу; халтурити; партачити* * *n1) сноб2) вискочка, парвеню -
15 cat-hole
n1) лаз для кішки ( у дверях); невеликий отвір ( в який лише кішка може пролізти)2) мop. кормовий клюз -
16 провертеться
1) см. Провёртываться;2) пролізти; см. Пролезть, Протесниться;3) (в прям. и перен. знач.) прокрутитися. [Прокрутився на одній нозі довго. Як устанеш удосвіта та до пізна й прокрутишся і попоїсти гаразд ніколи (Катериносл.)].* * *прокрути́тися, проверті́тися -
17 пропалзывать
-
18 Протесаться
1) см. Протёсываться;2) протиснутися, продертися, прошитися, пролізти. -
19 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
См. также в других словарях:
пролізти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пролізти — див. пролазити … Український тлумачний словник
пролізти — [проул’і/зтие] зу, зеиш; нак. л і/з , л і/з теи … Орфоепічний словник української мови
пролізлий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пролізти … Український тлумачний словник
пробиратися — 1) = пробратися (іти, їхати, проходити кудись із труднощами, долаючи перешкоди тощо), пробиватися, пробитися, прориватися, прорватися, продиратися, продратися, продертися, дертися, дратися, продряпуватися, продряпатися; тиснутися, протискатися,… … Словник синонімів української мови
пролазити — 1) (лізти кудись крізь вузький отвір, прохід тощо, пробиратися вперед поміж чимсь / кимсь), пролізати, пролізти, проповзати, проповзти; прослизати, прослизнути (спритно, швидко, легко) 2) див. пробиратися 1) … Словник синонімів української мови
пролазити — а/жу, а/зиш і проліза/ти, а/ю, а/єш, недок., пролі/зти, зу, зеш, док. 1) Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди небудь крізь вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
бут кат — незм., мн. Шаровари з такими широкими холошами, що може пролізти чобіт … Український тлумачний словник
вилазка — и, ж. 1) Вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога. 2) Прогулянка за місто, село і т. ін. 3) перен. Зухвалий виступ проти кого , чого небудь. 4) Малопомітний або прихований … Український тлумачний словник
лаз — I у, ч. 1) Вузький отвір, крізь який можна пролізти, пройти куди небудь; лазівка (у 1 знач.). || спец. Отвір у стінці агрегата, машини, котла і т. ін. для різних цілей (завантаження, чистки, ремонту). 2) Стежка в густих заростях, якою звичайно… … Український тлумачний словник
непролазний — а, е, розм. Через якого, по якому важко або неможливо пролізти, пройти, пробратися … Український тлумачний словник